рід та жанр в літературознавстві
Поняття про рід, вид, жанр. Відповідно до специфіки змісту і форми художні твори поділяють на три роди — епос, лірику і драму. Роди сформувалися ще в долітературний період мистецтва слова на основі обрядово - ритуальних дійств. Перші спроби осмислення літературних родів сягають епохи античності. Давньогрецький філософ платон вважав, що поети розповідають трьома способами.
Простою розповіддю, розповіддю, яка розгортається за допомогою наслідування, і змішаним способом. У нашому літературознавстві замість термінів епос, лірика, драма іноді використовують терміни поезія, проза, драматургія. В основі такого поділу — зовнішні ознаки літературних творів. Епічні твори пишуть і віршами, і прозою. Genre — рід, вид) — один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, літературного твору, класифікує літературні твори за їх типами творів. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) — епос, лірика, драма; категорією середнього порядку — літературний вид (особливе) — роман, повість, новела в епосі; категорією нижчого порядку (окреме) — різновид (жанр). Наука, що вивчає літературні жанри називається генологією. Критерій, за яким аристотель поділив літературу на роди.
Критерії класицистів і романтиків. В історії літературознавства було висунуто багато критеріїв різноманітних поділів, і всі вони зрештою чудово співіснують і доповнюють один одного. Але з літературними родами — інша річ. Скільки не вводили критеріїв, але чомусь завжди виходила цифра три, завжди той самий епос, лірика і драма. Жанри - своєрідні персонажі в історії літератури.
Кожен має свою долю. Час народження, зростання, поширення і старіння, деградації, навіть смерті. Проте в практиці літературознавства поняття роду існує як естетична категорія і передбачає включення в його сферу широкого кола творів, об єднаних подібними ознаками.
Оскільки кожний окремий твір відрізняється від іншого, не дивлячись на ряд спільних рис, виникає необхідність в уточненні формулювання його особливостей. Таким чином, з являється потреба більш дрібного поділу різновидів художнього твору - і в ужиток вводиться поняття виду. У росії елегія виникає в поезії в. Тредіаковський і а. Сумарокова і стає одним з улюблених жанрів в творчості в. Медитативний початок (лат. Введение в литературоведение. Наприклад, серед епічних творів найчастіше виділяють такі жанри (види). Казка, байка, легенда, оповідання, новела, повість, роман, епопея та ін серед ліричних. Ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма та ін серед драматичних. Трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс та ін. Епосу, лірики чи драми.
Роди та жанри літератури.
Коротка, але важлива таблиця для засвоєння основних теоретико - літературних понять. їх необхідно знати кожному школяреві, а тим, хто готується до зно й поготів. Радимо ретельно вивчити, наче таблицю множення. Ці знання суттєво спростять для вас художній аналіз будь - якого твору. Роди літератури.
— призначена для постановки на сцені — специфічна організація тексту. Репліки й ремарки.
— роман — епопея. — новела — оповідання — притча — ескіз. — поезія в прозі — поема — балада роман у віршах. — вірш — сонет — ода — медитація. — власне драма — комедія — трагедія — трагікомедія — водевіль. Українська література. Основні теоретико - літературні поняття. Література — різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання - висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості творця і читача, що ведуть між собою уявний діалог. Це стосується передовсім визначення змісту самого терміну, адже і словники, і окремі літературознавці його трактують по - різному. існує велика кількість його визначень і трактувань. Рід літературний - лексикон загального та порівняльного літературознавства - літературне місто - онлайн - бібліотека української літератури.
Освітній онлайн - ресурс. рід літературний — найбільш заг. Категорія літ - знавства (мовою логіки “максимальний клас”), шо охоплює цілу низку менших за обсягом понять (види, ж анри). Підручник зарубіжна література 9 клас - о. Ніколенко - підручник для 9 - го класу загальноосвітніх навчальних закладів - у ньому вміщено яскраві огляди літературних епох і напрямів xviii - xix ст. (просвітництво, романтизм, реалізм). із сучасних позицій розглянуто класичні твори й. Шоу, а також представлено популярні серед сучасної молоді твори європи та сша xx ст - літературні жанри та стилі. У д о б у п о с тм о д е р н із м у декотрі д о сл ід ники піддали сум ніву саме існування цієї категорії. Жанр - це сукупність поетичних елементів різного роду, що не виводяться один з о д н о го, історично склал ися, але асоцію ю ться один із одним внаслідок тривалого співіснування (за м. Г а с п а р о в и м). Поняття ж а н р у ґрунтується на с п а д к о є м н о с т і. Будь - який жанр може запозичувати специфічні особливості інших жанрів та істотно міняти свій внутрішній лад і вигляд. У літературі жанр визначається на основі приналежності досягнень до роду літературного, переважно естетичної якості (ідейно - оцінного настрою - сатиричного, патетичного, трагічного), обсягу твору і способу побудови образа (символіка, алегорія, документальність). Епічний жанр (героїчна поема, роман, розповідь), ліричний (ода, елегія, вірш, пісня), драматичний (трагедія, комедія). Відбувається інтенсивний процес взаємодії і модифікації жанрів. Ознаки жанру можуть бути самими різними і відноситися до будь - якої сторони художнього твору. У літературознавстві xx століття склалася відносно усталена в межах кожного з літературних родів жанрова система, про яку варто поговорити детальніше. Його визначення трагедії як наслідування важливій і завершеній дії, що має певний обсяг, реалізується через дію, а не через розповідь, і викликає через співчуття й жах очищення — катарсис, на багато століть визначило підходи до драми.
Ліро - епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. Виникла поема на основі давніх і середньовічних пісень, сказань, епопей, що уславлювали визначні історичні події. Особливості розвитку зарубіжного літературознавства історичні тенденції українського літературознавства. Наукові методи і школи в літературознавстві. Школа біографічний метод філологічний метод культурно - історична школа психологічна школа компаративістика феноменологія літературна герменевтика рецептивна естетика. Літературний процес. Літературознавство – наука про літературу. Теорія літератури серед інших літературознавчих дисциплін. Основні й допоміжні галузі літературознавства. Взаємозв’язок теорії літератури з естетикою, філософією та іншими філологічними і нефілологічними науками (мовознавством, мистецтвознавством, історією, психологією, соціологією, етикою, логікою тощо). історичні передумови виникнення й розвитку різних родів, видів та жанрів художньої літератури.
Теорія родового поділу в античну епоху (гомер, сократ, платон, аристотель), добу відродження, класицизму (н. Буало), просвітництва (г. Способи поділу на рід та жанр. Поняття про епос, лірику, драму. Ліричні жанри в їх історичному розвитку. Драматичні жанри літератури.
Аналіз специфічних властивостей роману як жанру м. Бахтін здійснює за допомогою поняття хронотоп (час простір), введеного в літературознавство гете. Будь - який вхід у сферу смислів, - зауважує бахтін здійснюється тільки через ворота хронотопу хронотоп визначає єдність літературного твору в його відношенні до реальної дійсності і включає ціннісний момент, що визначається в ході абстрактного аналізу. Літературознавство за необхідності звертається і до релігієзнавства, яке досліджує сутність вірувань та їх історичний розвиток. Релігія здавна впливала на літературу, часом була її ідеологічною основою. Літературознавство — це наука про мистецтво слова. Вона сформувалася наприкінці xviii — на початку xix століть. історія літератури (грец. Historia — оповідь про минуле і лат. Litteratura — буквенне письмо) вивчає особливості розвитку художньої літератури у зв язках і взаємовпливах; роль окремих письменників і творів у літературному процесі; формування родів, видів, жанрів, напрямів, течій.
Коментарі
Дописати коментар